Дитинства зрілість

Маленькі дітки - сонечка жаринки,

Вони несуть в собі стільки тепла.

Маленькі дітки - дощика краплинки,

Що принесла нам хмаронька ось ця.

У них душа така прозора й світла,

Вони не вміють спричиняти зла,

Їх дії не приховані від світу,

У їх серцях звучить мелодія свята.

Чому ж, коли дитинка підростає

Усе добро, що дарувала нам її душа

Пертворилось на зчерствілий камінь

І вже по-іншому формується її життя?

А чи не ми - дорослі в цьому винні?

А чи не ми розбестили дитя?

І не дали можливість зрозуміти

Чому в житті не слід робити зла.

А чи не ми своїм манерством жити,

Своїм зухвалим способом буття

Позбавили можливості творити

Щасливе, радісне, своє життя?!

 

     Саме цими поетичними рядками, які я написала 26.11.2013 року хочу відкрити свій новий блог, куди планую вносити інформацію, пов`язану з моїм професіональним життям. Але, поскільки, воно займає більшу частину мого життя-буття загального, то відверто скажу це - справа мого життя, те, що змушує мене по-справжньому жити, любити і вірити.